15

Самоврядування запорізької січі

  • Опубликовал: steelerfant
  • Дата: 03-фев-2015 21:58
  • Просмотров: 2152

У кінці XVI - першій половині XVII ст. майже всі українські землі опинилися в складі одної держави - Речі Посполитої окрім Закарпаття, Північної Буковини, Півдня та північно-східної частини. Запорозької Січі - військового формування, що мало вигляд укріпленого табору. Січ стала для українського народу могутньою опорою в боротьбі проти феодально-кріпосницького і національного гноблення та турецько-татарської агресії.

На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпацтва. Замість феодального примусу тут панував принципнайму. Не визнаючи авторитету будь-якого правителя, запорозькі козаки здійснювали самоврядування згідно з тими звичаями та традиціями, що сформувалися протягом багатьох поколінь на українських землях. Уся територія Запорозької Січі ділилася на дві частини див. рис. Рис. Організація верховної влади та козацького самоврядування в Запорозькій Січі Отже, Запорозька Січ складалася з двох частин власної території Січі укріплення, на якій знаходилося Військо Запорозьке Кіш, що ділилося на 38 куренів на чолі з отаманами; територія навколо Запорозької Січі, на якій знаходилося 5-8 паланок, очолюваних полковниками. Верховна влада на Запорозькій Січі перебувала в руках Військової козацької Ради, яку ще також називали Великою військовою радою або Колом.

Рада обирала кошового отамана Січі пізніше став називатися гетьманом, суддю, осавулів 2, обозного, писаря. До компетенції ради входило також вирішення питань про оголошення війни й підписання мирних угод, розподіл господарських угідь тощо. Кошовий гетьман та козацька старшина, керуючись рішеннями ради, втілювала в життя політику Запорозької Січі в межах своїх вольностей та на міжнародній арені. Таку організацію верховної влади й козацького самоврядування в Запорозькій Січі видатний український історик Микола Костомаров називав «християнською козацькою республікою». Уряд Речі Посполитої, на території якої знаходилась Запорозька Січ, вбачав у запорізьких козаках своїх підданих. Але козаки ігнорували урядову владу Польщі й визнавали тільки власних старшин. У тогочасних документах містяться згадки про те, що «вони козаки не несуть відповідальності перед жодним судом, крім суду тих отаманів, яких вони самі встановили, обравши власних суддів і старшин» і що вони «створюють у великій Речі Посполитій іншу республіку». Тому польський уряд, розуміючи марність наміру підкорити собі далеку незалежну Січ, все ж сподівався залучити до себе на службу козацтво, взяти його під контроль та керівництво. У 1572 р. Вони користувалися привілеями одержували платню, не сплачували податків, звільнялися від повинностей, мали самоуправління, підкорялися лише королю.

Польські урядовці у томучислі король і гетьмани не змогли ліквідувати козацького самоврядування, його особливу юрисдикцію, незалежне військо.

Виникла, таким чином, держава в державі. Реферат на тему Податки часів Запорізької Січі Козак – слово тюркського походження. Перша письмова згадка про козаків відноситься до 1499 року.

За твердженням В. Л. М. Андрущенка і В. Перші дерев’яні фортеці, які козаки будували з лози, називалися „січі”. Козацтво становило непідвладну феодалам та урядовцям верству. Козаки-поселенці створили на нових землях, це передусім стосувалося Подніпров’я та Брацлавщини, нову суспільно-політичну організацію – громаду, засновану на засадах селянського демократизму. Кожний, хто вступав до неї, одержував формально рівні з усіма права на користування господарськими угіддями та промислами, на участь у самоврядуванні. у Каневі, Черкасах, Чигирині, Білій Церкві, Переяславі нараховувалося приблизно 77 % козацьких дворів. Після заселення нижнього Дніпра за порогами засновувалися укріплені засіками містечка й населені пункти, які отримали назву Січі. У першій половині XVI ст.

Під час національно-визвольної війни 1648–1654 рр. для утримання війська необхідні були величезні кошти. Тому необхідно було налагодити систему збору податків.Козаки платили податок кошу, несли інші повинності 1, с. Гроші, що раніше надходили до казни Речі Посполитої, тепер отримувала військова скарбниця. Учасники повстання від податків звільнялися. Після закінчення національно-визвольної війни існуючим у той час законодавством козацька старшина в правах прирівнювалася до духовенства. Усі вони звільнялися від сплати державних податків і повинностей 1, с. Частина отриманих коштів з підпорядкованих кошу територій, як і у Великому князівстві Литовському, залишалися на місці та використовувалися на потреби місцевої адміністрації. Інша частина доставлялася на Січ і потрапляла в розпорядження коша. ою при збереженні своїх обрядових і канонічних особливостей.

Добавить комментарий

Имя:*
E-Mail:
Комментарий:
Введите код: *
Как правильно спатт при кифозе
Наверх © 2014 Copyright. http://gear66.ru/